Сухий пісок стає дедалі вологішим, йти легше. Втім ненадовго, а до мети ще з півкілометра. Треба встигнути, бо сонце нахабно преться в зеніт. І хоча вітерець не вщухає, а під ногами поволі починає хлюпати, перетворитись на печеню тут досить легко. Але воно того варто:...